І щастя, і горе приносить ДОЛЯ
Та шанс в Людини є завше -
Напитися роси із того поля,
Що цвітом квітує краще...
І б"є, і голубить всіляко доля,
Cкоряє життя від рання, -
То двох, розлучить на вік, її воля,
То вкриє плащем кохання.
У долі своя височінь і весна,
І крила для літа й зими, -
Летить, невмолима, зигзагом вона,
Щодня обпікає крильми.
Усе визначає, створює ДОЛЯ,-
В її руках вогонь і лід,
Відміряна Небом сила та воля -
Життя вплав перейти чи вбрід...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201860
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.07.2010
автор: grycha