Перекотиполе полем кочувало,
Перекотидоля долом ночувала.
Перекотищастя в хату завітало
Але українців в хаті не застало.
Перекотитато в наймах пропадає.
Перекотимати Риму догоджає.
Перекотидіти перекотироду:
Перекотидочка в гаремі на Сході…
Годі у московськім рабстві пропадати
Перекотисину, перекотибрате!
Нащо нам стамбули, нащо нам берліни?
Час прийшов зустрітись в рідній Україні.
Линьмо в Україну, як лелече птаство.
Виженім із хати власне яничарство!
Досить нам котитись перекотиполем,
Досить натерпілись перекотидолі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201791
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.07.2010
автор: СавчукМикола