І цілунки прісні…

Тріщинка,  буває,  нищить  майже  вічне,  
Та  нема  єднання,  як  немає  снів,  
В  смутку  все  буденне,  навіть  екзотичне,  
А  коли  ми  раді  –  свято  триста  днів…  

Не  мандрує  світом,  хто  попав  в  неволю,  
Як  не  може  бути  квітів  без  стебла…  
Ні,  нема  кохання,  як  немає  болю,  
І  немає  болю,  як  нема  тепла.  

Я  не  вірю  в  долю,  як  немає  віри,    
Без  болота  дивні  навіть  комиші..,  
Бо  нема  багатства,  як  немає  міри  
І  цілунки  прісні,  як  нема  душі…  

Ти  мені  повіриш,  я  тебе  не  зраджу;    
Без  дощу  і  сонця  не  буде  полів…  
А  для  поклоніння  не  потрібно  хаджу,  –  
Як  нема  любові,  то  й  не  треба  слів…  

18.07.2010  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2010
автор: Володимир Шевчук