Я не повірю вже…

Твої  осмисленні  слова

У  цій  відчуженній  вже  смузі

Гіркіші,  ніж  полин-трава,

Що  виросла  кущем  у  лузі.

Я  не  повірю  більше  в  те,

Що  зійде    день,  в  якому  ти

Зведеш  з  любові    золоте

Тепло  в  душі,  -  через  Хрести...

Що  подихом,  ледь-ледь  помітним,

Від  хвилі  каяття  твого

Заграє  Небо  й  сяйво  світла

Впаде  на  край  вікна  мого.

Я  не  повірю...  Та,  про  те,  -

Гіркого  полину  цей  кущ

Не  вирву,  -  хай  собі  росте,

Як  спомин  відданості  душ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2010
автор: grycha