Ілюзія польоту, світання і нірвани
Ілюзія кохання у мене на руках
А необачне серце прямує до капканів,
І загадкова вічність тривожиться в думках.
Ілюзія вершини,тримаю сніжну хмару,
Чи то солодку вату і цукор на губах,
Усі букети з квітів напевне лиш примари,
І скреготіло щастя у долі на зубах.
Ілюзія польоту, усі такі щасливі!
І щастя молоком вміщається в стакан,
І у «Ванільнім небі» це все-таки можливо,
А в нашому ТВ черговий ураган.
Я вічна суперечність: ілюзія і дійсність!
Я тихий ураган, хоча і не з ТВ.
Віддам тобі усе, лишу для себе грішність.
І хай моя ілюзія хоч трішки поживе!
Імперія ілюзій, затертих аж до ліні,
В рожевих окулярах лілові небеса.
Сучасні ендорфіни лишаються незмінні,
Хоча у окулярах незмінна і краса!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2010
автор: Інна Іріс