Я - один
неблондин
серед світлих
брюнетів.
Я - один
неакин
серед всіх
лжепоетів.
Я – один
із долин,
що в захмарних узвишшях.
Я – міський селянин,
вірші косами пишу.
Я – один
з полонин
з половин недовір’я.
Плин дубин
та стежин
та володар безмір’я.
Я – один із перлин,
що з хмарин полетіли.
Я – пір‘їна з перин
на жіночому тілі.
Я – один,
як аршин той,
що міряє совість.
Карколомний сюжет,
що заманює в повість.
Перший
завжди з кінця
і останній спочатку.
І такого лиця,
що висвічує гадку.
Я – один
із картин,
що колись намалюють.
Я з прийдешніх віків,
де людьми не торгують.
Я – один
млин
первин
запускаю на мілко.
Син убогих родин
і дитя понеділка.
Я – відлуння - відлинь
трембітань трембітин.
Перелаз через тин
до самотніх хатин.
Я – один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201144
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.07.2010
автор: СавчукМикола