Не збивай мене з мовчання. Зараз це святе.
Ти змінивсь до невпізнання. Але це пусте.
Лиш дощами грозовими жили цих два дні,
І думками затяжними мариться мені.
Не дивися спрагло в очі, - в них тебе нема.
Я тепер уже не хочу жити крадькома.
Мої сльози – стиглі вишні. Тільки не зважай.
Я для тебе вже колишня, лиш не забувай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2010
автор: Halyna