Ввімкни мене.
Світло заллє твою душу,
димний колодязь, глибинні шахти
освітляться враз.
Перехід зі стану пітьми
плісняву обдирає,
зносить все неживе
і нарощує сяйво
земного світила -
крила, невидимі крила дарує тобі!
Перехід із пітьми
до найкращої мрії.
Кинься зграєю світлячків
до пекучого щастя
на голос заграв,
протуберанців,
сплесків...
І брязнуть зірвані запори,
всі заборони заржавілі,
прокашлявшись,
падуть у небуття.
Розкрийся доле на долоні,
мов двері розхили переді мною,
мов храм себе відкрий мені
і я ввійду :
мов затишок і прохолода,
мов солодощ і кава
лампади світло,
грубка печі,
хлібина,
світ.
І я ввійду .
Прозора, наскрізна, твоя...
14. 07. 2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2010
автор: gala.vita