Обрізали клену руку
І капає з клена кров,
І боляче так обрубку,
Що світ навкруги замовк.
І буде всю весну й літо,
А, може, (хто зна) й роки
Та гілка клену боліти,
Бо ж як воно – без руки?
І буде йому вчуватись,
Що сів на ту гілку птах,
І буде гніздо гойдати
Він в своїх зелених снах.
І стане ще більше світла
В будинку навпроти знов...
Хай дивляться стихлі вікна,
Як з клена скапує кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200946
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.07.2010
автор: Наталя Кохан