Наложниць загін
із північних країн
Туливсь на невільничім ринку.
За двійко верблюдів
Купив бедуїн
У рабство довічне
вкраїнку
Спікала
неволя
пісками
пустель.
Вивсь слід
каравану
зміїний...
Вона проклинала
нещасний той день,
Коли полишила Вкраїну.
Чи думала,
бідна, мрійливих
хвилин
Про долю невільниці темну?
Торговець людьми,
наче крук, вірменин
Продав її
в сморід гаремний.
На тіло рабині
чекав Тель-Авів.
Торг тілом
ішов невеселий.
І ось
помарнілу вкраїнку повів
Новий
рабовласник
в пустелі.
«...У далі вишневі
я чайкою рвусь,
Де в білому мареві
хата...»
Араб, заховавши лице
під бурнус,
Стискає приклад автомата.
Дрімота – арабу.
Здійснити б намаз!...
Жували безмов'я
верблюди....
Метнулася
бранка
в пустелю
ураз!
Що буде – те буде...
Туди, де обрубками
кактус
росте
Й шипіння
лунає
зміїне...
Життя
осоружне
тваринне,
пусте
Без матері, без України!
За тиждень зневоднена –
жовтий кістяк! –
По дюнах
гарячих
сповзала.
І
слід,
що губила
на білих
пісках,
Шукали
голодні
шакали.
Міражної долі
жахливий кінець
Зустріла знеможена
бранка.
Їй марилось ніжне:
...іде під вінець...
Під руку сусіда – Іванка...
...А в цвіті вишневім
подільських привіль
Щасливо всміхається мати...
...Як ладно лунає
мелодія
бджіл!
...Як з дружками
добре
співати!
І знову з’явився
міраж-маровид,
Над нею глузуючи більно:
«За тіло ти волю
хотіла купить?...
Життя віддавай –
будеш вільна!»
P.S. На вишнях
фатою
білітиме
цвіт
Весняним садочком
у мами...
Вкриваєм, Вкраїно,
розбещений
світ
Своїми кістками...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200942
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.07.2010
автор: СавчукМикола