Осіння печаль

Замкнули  ключами  Небо  журавлі...

Пливуть  тихо  хмари,    великі  й  малі.

Закоханий    вітер  в  осінь  молоду,

ЇЙ  яблука    трусить  у  моїм    саду.

Осіла  на  серці  невинно  печаль,  -  

Розбилася  чаша  почуття,  на  жаль,  -

Відлунням  мелодій  її  не  стулить...

Осіння  соната  сумом  шелестить.

Дощами  дні  злиті    і  ні  я,  ні  ти

Невзмозі  вже  долю  свою  обійти,  -

Розходяться  світом  горді  кораблі...

Яблука  розбиті  лежать    на      землі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200926
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.07.2010
автор: grycha