Існують птахи що не літають,
Для чого їм крила, чи вони знають.
Існує народ який мовчить,
Йому роблять боляче, він не кричить.
Існує держава де люди раби,
Системи кайданів, в ній я, в ній і ти.
Існують селяни й робітники
Які в цій країні лишень кріпаки.
Існують, це правильно, саме існують,
Їм правду говорять, а вони не чують,
З колін піднімають, вони не встають,
Отак у неволі безправно живуть.
І правду почути не всі і бажають,
Вони в собі впевнені, вірять що знають
Минуле історію всіх поколінь,
Не бачять у темряві неправди тінь.
Їх волю зв’язали, закопали свободу,
У рабстві нові покоління народу:
Онуки їх діти і ті що народяться,
Усі вони вже у кріпацтві знаходяться.
У кожного місце в цьому механізмі,
Усе як колись було в феодалізмі,
Пани і селяни, селяни й пани,
В ярмі України найкращі сини.
Маленькі, великі, їм кажуть так треба,
Говорять що Богу байдуже все з неба
Та я в це не вірю, не вірю, не буду,
За правду боротися я завжди буду,
Ісусе, скажи, ми всі ж діти є твОї,
Чому ми в країні своїй тільки гої?
Чому ми раби і існуємо так,
Невже буду вічно я зватись кріпак?
Невже це змінити нема сил боротися,
Куди світ летиш, куди світе ти котишся?
Система, яку зруйнувати не сила,
Слізьми плаче, кров’ю Вкраїнонька мила.
Чи маємо право ми так залишити
І вибір стоїть: існувати чи жити.
Майбутнє, минуле, покоління зв’язки,
На небі з’явились яскраві зірки,
І вибір постав перед усіма нами:
Добробут кувати своїми руками.
Моє море тоне, я краплина води,
На хвилях холодних іду до мети,
Побачити світло на зупинці останній,
Весна почалася, є ми паростки ранні.
7.12.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200574
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.07.2010
автор: КРІПАКОС