Пальці впиваються в небо.
Нерви втрачають терпіння.
Сходинки, ключі і двері...
Душа напнулась, ніби склепіння.
Горизонт вже викував зброю.
Гроно серця розбилось об світ.
Я чую стинання моє стоголосе:
Струни - мовчати! Прошу не бриніть!
День захитався млосно і п"яно,
Трави жмутами зав"язують ноги...
Та я ще іду, тримаюся прямо.
Стріли летять,
Амури долають дороги.
Небесні блискотять приціли,
Мов очі яструбів далекозорі
Я заховаюсь, ухилюсь. Посмію,
Зроблюсь невидима і гола...
Терплю, тримаюсь до останнього,
Шлю телеграми азбукою Морзе
Звучить в ефірі пристрасне послання:
Стріляйте!
Без любові жить не можу!!!
09.07. 2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2010
автор: gala.vita