Придумав, чи приснилась серед ночі?
Чи я в обіймах пристрасних живу?
В думках цілую загадкові очі,
Нектар п'янкий із вуст медових п'ю.
Напитися не можу, мов з похмілля
Перехиляю чашу почутів.
Яким чарівним поїш мене зіллям?
Я пив його, я п'ю...і знов хотів...
Від випитого виростали крила,
В обіймах пружне тіло цілував,
І ти була в цей час така зваблива,
Що я тебе богинею назвав.
У снах і мріях ми давно коханці,
Серця в обох вже б'ються в унісон.
З надією я прокидаюсь вранці
Та бачу, що то вигадка, то сон.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910238382
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2010
автор: Віктор Гала