Забула, що ви були.
Забула, що вас немає.
Що зойком поріс полин.
Що світ лиш для вас тримала.
Так тихо...І світло так...
Безпечно - ні сну, ні дії.
Стук серця - інертний такт.
Лиш крилам вогонь радіє.
Летіти! Туди, де зір
мережить холодний бісер.
Де дикий незнаний звір
до обрію лапи звісив.
До нього! Із тиші днів!
І будь тоді те, що буде!
Де неба прозорий плин
життєвим гербом не скутий.
Із тіні хутчіш, чимдуж -
де сонцем імла розбита.
Де в'ється дороги вуж,
де часу дзвенять копита.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2010
автор: Omega