Ти просто так зробив із мене музу,
І просто закохав у шарм троянд.
Я ненароком закотилась в лузу,
І ти отримав від життя свій грант.
І ось тепер для тебе я без зброї,
Ти маєш шанс забути про шантаж,
І ми з тобою точно вже ж не в Трої,
І ні до чого вранішній кураж!
Лише твоя одна на 200 років…
Ну, хоч принаймні на оці два дні.
І сонце в небі робить тихі кроки,
А ми німі у власній тишині…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2010
автор: Інна Іріс