Вертикаль почуттів закодовано у жалюзі...
Боязкий вітролов виглядає крізь вікна і двері…
Відчуває рухомо-повітряні (виключно всі)
Раритетні зітхання й потоки тепла... - на папері...
В милосерді вітрів – не упізнане справжнє ім’я…
Хтось на протяги злий, бо підступністю просто дістали…
Вітроломом надії уражена думка чиясь:
Це без тебе її випадково перекодували…
Буревії мінливі. Проте заворожують всіх…
Вітролов із безсонням на вікнах цілується скуто…
Він позбавлений друзів – безстрашних любителів стріх…
Вже не марить, як ніч, і не мріє їх знов повернути…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198291
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.06.2010
автор: Юлія Радченко