Навмисне йду без парасолі...
Долоні, плечі, стегна, шию...
вилизують стурбовані ковбої
і ті, що "в жізні так би не зробили".
Гаряче тіло напивалося дощем,
солодкі яблука просились з"їсти,
над ними напинав турботливо едем
квітчасту маєчку із ситцю.
Спокусливо звивалось срібло
навколо зацілованих зап"ястків...
До мене задзеркалля сонно липло,
і тисячі небесних ловеласів...
26.06.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2010
автор: gala.vita