Не український я поет!
Це серцем чітко відчуваю
І мій, придуманий куплет,
Не лине, як із водограю…
Напевно, не моя вина,
Що в час духовного розливу,
Моя юнача, молода душа
Попала під сусідню зливу.
Вона також була безмежна,
Із кришталевих, ніжних слів,
І наркотична і залежна,
Я пив талант її творців…
Не жаль мені за цю обнову,
Не знав тоді її ціни,
Не знав, що в рідну мою мову
Не доливається води!
Ну, що ж, така, напевно, доля,
Такий у мене часу збіг,
Щоб славилась народу воля
На різних мовах і для всіх!
Не український я поет,
Але умовно і технічно!
У серці та душі букет
Для України і навічно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197186
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 22.06.2010
автор: traven`