Я не можу топитися в сірості буднів,
загортаючись знову в махровий халат.
Оминати всі площі, де мигає людність
із непотребом-плетивом зайвих порад.
Не тобі рахувати моїх потолочених,
пригорілих, нестримних захованих сліз.
І про тебе думки - то вже натяк на збочення,
і тонкий на руці від паперу поріз.
Набридає твоя концентрованість волі
і підбір вірних слів, що по суті - давно
вже не роблять нічого, крім зайвого болю.
Я не можу, якщо всім на все все одно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196406
Рубрика:
дата надходження 18.06.2010
автор: Halyna