Ти можеш не знати, та я кохаю
Досі кохаю, милий, все в тобі…
Ти скажеш «Ні! Не пам’ятаю!»
Та я не здамся в боротьбі.
Скільки годин пройшло і днів,
А я все пам’ятаю твої очі
Ти в серденьку завжди горів,
Твій образ випалили в нім ночі…
Ти нічого не зможеш зробити,
Я збрешу, що теж не пам’ятаю
І з тобою, і без тебе мені не жити…
Ти можеш не знати, та я кохаю,
Можеш не вірити, що я страждаю,
Що поєднався біль мій із журбою
Я проклинаю, все це проклинаю,
І день коли зустрілася з тобою…
Прости, та далі так не може бути,
І пам’ятати кожну мить твого життя…
Так болісно тебе просто забути,
Хоча холодне і темне в нас буття.
Ти можеш не знати і я прощаю,
Можеш не вірити, та це нічого не означає,
Я досі, милий, все в тобі кохаю
І досі моє серце гріють почуття!!!
28.07.2006р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2010
автор: Еріка