***
навіщо мені зґвалтовані пляжі Африки
де шкіра полускана між камбалою та крабами
то хвилі пустелі довічно завмерли на змах руки
з долонь підозрілих твоїх обережно закрапали
я конкістадором вирушаю прости мені
нікчемні цілунки обійми нікчемні за звичкою…
то після пожежі трава виростає нестиглою
то вітер злітає до твого смугастого личка
там де бедуїни та кров з молоком на сніданок п’є
обличчя із глини. і слина із рота бісова
обгорнеш мене перезрілою в сонці сутаною
і вимажеш пальці. з родзинками кашею рисовою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2010
автор: Костянтин Куліков