Такі світи для нас світили,
А я питав у Бога сили,
Питав у нього допомоги:
Де знайти шлях, прямі дороги.
Питав у нього порятунку,
Випадку долі, подарунку;
Шукав я відповіді на питання,
Розв’язки всі до запитання.
Мені здавалось я все знаю,
Щось розумію й відчуваю,
Але свого не склав життя,
Рахує час до забуття.
Лічильник, хто його ввімкнув,
Бог десь пішов на мить заснув
І що тепер і що чекає,
Мене забув, не пам’ятає.
Чи просто я мала дещиця?
Ні я не сплю і це не сниться,
Це так мої думки на волю,
Душевний сум, тіло від болю.
У римах слів переживання
Почати нове є бажання,
Відчути що я є потрібний,
Боже, невже я син тобі не рідний.
9.6.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195548
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.06.2010
автор: КРІПАКОС