Нам звиклі сцени, як то:
двоє, і там квокчать -
Що скоро...мабуть...повз...проїде...жовта “мазда”...
В них купа справ десь
недоробленим клубоче,
Та діалог їм цей миліш за всі “гаразди”.
Між ними завжди, з двох
один – бурчить, не вірить,
А другий – вірити
вмовляє і втішає:
Один – мота’ руками до високогір’я,
Скептичний - інший, ніби, мріять – заважає...
Якщо втіша́тко - аж підкручує повагу
До всіх невір цинічних, ги́гок, насміха́нок,
То, мо’ й спаруються в розмовоньках-розвагах...
Шукають люди ро́лі звиклі - йти у танок.
12.06.10 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195236
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.06.2010
автор: Юхниця Євген