Знов гуркотять вагони почуттів,
Невпинно розвивають швидкість,
А ти ще дотепер не зрозумів,
Що закінч́илась наша дійсність.
Я не скаж́у тобі "прощай",
Мовчки лиш спакую всі валізи.
Хочеш чи не хочеш - відпускай,
Бо уже не гояться порізи.
Подаруй хоча б останню мить
Спокою без жодних звинувачень.
Серце вже тобою не болить,
Більше не шукай і не проси пробачень.
Залишаю на твоїм пероні догорать
Всі образи, сумніви й вагання
Крила вже від мене не віднять,
Я лечу до станції нового сподівання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2010
автор: Грайлива