Скажи, жайворонок крилатий
Чому ти співом так багатий?
Чому співаєш ти тоді,
Коли ми тонемо в біді?
Що заставляє тебе радіти,
Коли вже остогидло жити?
Допоможи мені збагнути
Чому так має бути?
Чому повинен я миритися
І до землі родючої хилитися,
Тримаючи якесь знаряддя
Спостерігаючи масове безладдя?
Співець, якби ти знав
Як довго народ страждав,
То ти б веселощі покинув
І від нестримного плачу загинув.
Повір, а краще перевір
Пролітаючи над полем…
Усі пройняті колишнім болем
Та слухають деколи тебе
Підвівши очі на небо голубе.
Зупинивши дихання поволі
Не шукали ліпшої долі,
А слухали веселий спів
Ховаючи той лютий гнів.
На тебе вони не сердиті,
Вони лиш злиднями розбиті
І твій приємний спів
Заспокоїти трохи зумів.
Скажи, чому співаєш ти?
Чому полегшуєш страждання?
Чому латаєш рани від кохання?
Зроби мене таким як ти
Не зупиняйся, а лети
Навчи ще когось
Кому важливим це здалось.
Гарні твої пісні,
А особливо навесні,
Коли цвітуть усі дерева
Й мелодія, як королева
Завойовує вже щось нове.
Людина далі живе…
Нові проблеми і питання,
Надії, мрії, сподівання…
2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193953
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.06.2010
автор: sashassop