Пустотлива ніч гуркотить до мене
і танок ведуть зморені Камени.
Відгук на вогонь і НІЩО дрімає,
під ногами час,а землі немає...
Дикий бунтівник згадує свободу,
а скарбниця мрій падає у воду.
Не барися тут,спробуй повернути,
а не вдасться,пий- океан отрути!
Відступись,пора!Людям треба спати.
Ну а ти майструй найміцніші грати...
Подаруєш їх темряві безликій...
У бажаннях знов, надзвичайно дикий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193571
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2010
автор: Biryuza