Червона ваза на столі стояла…
Вражав мене її малюнок,
Вона спогади чудові зберігала
Дорогий для мене подарунок.
Ціною грошей – недорогий,
Але він гарний та простий.
На червоній вазі намальовані рожеві квіти
Вони нагадували що ми колись були діти.
Шкода що ми того не розуміли,
Стати дорослими швидко хотіли,
Роки непомітно промайнули
І ми аж тепер збагнули…
Початок має два кінця
І курка вилізла з яйця.
Усе проходить стороною
Дихаючи спогадами й сивиною.
Шкода що діти виростають
На довго рідний дім покидають,
Але повертаються додому,
Адже усе розпочиналось у ньому.
Червона ваза в подорож забрала
Уявно я став дитиною…
Радісні спогади подарувала
Обмежившись лише годиною.
Я мушу жити з тим
Що більше я не буду малим.
Стиснувши зуби від печалі
Мусив жити далі…
2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193426
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2010
автор: sashassop