і рветься тихо
тихо навкруги…
чекає серце лиха
самотньої журби
і рветься віра
ладаном у сні
малюнком сірим
приснилася мені
що рветься болем
морфію у рани!
наркозом долі
зацвіло бажання.
стискають руки
твій тендітний стан
не слухають вже вуха
болю від пекучих ран…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192996
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.06.2010
автор: Роман Штігер