Як можна очі сині не кохати,
в яких волошок манить аромат,
яким так важко слово відказати
й піти, не оглядаючись, назад?
Як можна у барвінкових алеях
зіниць її не бачити себе?
Вона немов русалка чи німфея
лиш поглядом одним його зове.
Як можна в тих безоднях не тонути,
у двох озерах спраглих до життя?
Ті очі не вдавалося забути,
хоч як не було близько забуття.
Як можна очі сині в піднебессі
відлунням не побачити п'янким?
Очима вона плаче і сміється,
а він її не сплутає ні з ким.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192500
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.05.2010
автор: Halyna