Не лише для тебе, а для твого неба я пишу вірші,
Де живі ті зорі, ясні і прозорі, наче уві сні.
Чую твоє серце, що так стрімко б’ється, бачу відображення душі,
Знаю, що не чуєш… фарбами малюєш мрії на парчі.
Ледве місто стихне після дня на втіху втомлених очей,
Ти лишилась знов на самоті з собою між своїх речей.
Бачу твої мрії, що вони б змарніли через брак неспинених ночей,
Знаю, що не чуєш... фарбами малюєш для душі мечеть…
Тільки сильні руки, музика і звуки - відтворити світ,
Ниткою тонкою до сердець з любов'ю твій щодня політ,
Вірю в твої кроки, і щодня, щороку за тобою прагнучи на зліт,
Знаю, що не чуєш... фарбами малюєш, як розтанув лід…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192290
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.05.2010
автор: Lenchikk_n