Заплутались у вересні думки:
розхристані, дикунські, голі...
Не відібрати їх у Долі,
як неба синь, де бавляться птахи.
Сурмить у хмарах журавлиний клин,
сезон дощів і на душі неволя, –
заплутались у вересні думки:
розхристані, дикунські, голі...
А по весні така цвіла блакить!
Усе хотілось пам’ятати...
І поцілунки дарувати...
І на прощання – потиски руки...
Заплутались у вересні думки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192258
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.05.2010
автор: zvitka09