я - робот
наполовину з пластику
а решта - мідь та алюміній.
мені не важко
змінювати фаворитів
і прихильників,
мені не важко бути наче іній:
холодним розрахунком
вашої банальності,
щасливим від цинізму
та безжальності...
панове, я - робот!
це по-вашому - найкраще.
і серед вас я не змогла б інакше.
хіба потрібні вам машинам ці амбіції?
та прошу: лийте краще корпус з літію...
бо мідь нагадує про пам"ятники геніям,
а я ж живу наразі гелієм...
я ж робот!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191652
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.05.2010
автор: Наталка Тактреба