Острів Мехіко
Серед гористих хвиль
Чим приваблює: скарбами чи відлюддям?
Ізотерика...
Між батолітних шпиль -
Із надіями човни розумні й блуді...
В три кіло́метри задерлись майже сорок
Міліонів мехіка́нничів бадьоро!
Та не впевнило мене, що, чим завище -
Тим до раю, Бога, Чуда, Серця – ближче.
Але там сказали: Рай – де ми живем.
Під повітрям, сонцем, небом і дощем.
18.05.10 р.
Від авт. батоліг – гірське вулканне каміння
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191487
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2010
автор: Юхниця Євген