Хмари, хмари вітер несуть на собі.
Я врощую крила. На пагорб стрибаю землі.
Дихання, дихання з вуст у вуста
І крилами, крилами, крилами "Я" підліта.
Вигнись дугою, руки здіймай угору.
Шаманською піснею пір"я казкової зграї
Уже налипає. Я обертаюсь, танцюю по колу -
Так вирощують крила. Так до тебе пірнаю.
На шиї небесній золотий медальйон
Танцює між гір - твої руки нераз там блукали.
Крилами, крилами - подих, розгон...
І вітер, вітер - іменем нестримного шалу!..
Хмари, хмари мене на собі понесуть...
Твої врощені крила лоскочуть весну.
Крила. Крила, крила - ось в чому суть.
Твоя-моя сила зводить зовсім зі сну!
24. 05. 2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191465
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2010
автор: gala.vita