Ото так дівчинка-кричить у сині хмари,
Лякаючи,немов їсть цианід,
Високий замок втратить всі пошани;
На Городецькій тисячі п"яниць.
Побачив це-князь Лів почує сонце,
Це жовте сонце,впавше на гілки,
Пробите синім полум"ям віконце
Злякається,-це все юнацькі сни.
Оце ж наснилось,дощ б"є підвіконня,
На телефоні статус:"Б**ть,куди ти зник?"
Я спав три дні під вермутом, з просоння,-
Побіг під дощ-забувши про ці сни...
Ото так сон,той сонячний...мій Львів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191406
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.05.2010
автор: MoMaKo