...погляд
виїв очима
день…
Ти
спантеличений
й досі…
«…Хто се?
Що се вона
таке,
хоче від мене…»
…Хоче?!
Ні!!!
Я лиш
бажала так −
сонцем стати,
квіткою
і росою зійти,
і впасти навзнак.
Перед тобою −
леліткою…
…Щоби згоріти
удвох…
(Ох!
Як це солодко-о-о!)
Голосом
голосно,
кроком у крок
хмелем,
волошкою,
колосом…
Ні!!!
Не обруш!
Листя, що в осінь
падає…
Нас підгребе
воєдино
двірник.
Ладану − ранам…
Ладану!!!
Щоб
возз’єднала мить…
мить,
що думками
вкриється…
Пізно увечері,
майже в ніч,
доторком
не заподіяним…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191271
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.05.2010
автор: zvitka09