Ей, Володько, де ж твоя нагайка?
Мої коні в гору не спішать,
Не поможе вже ні свист, ні лайка,
Що ж, прийдеться в полі помирать.
За той час, що без твоїх пісень у нас прожито,
Скільки всього в світі цім було!
Скільки водочки пропито!Скільки сльозочок пролито!
Скільки душ даремно віджило!
А у церкві курять попи ладан,
В церкві, Вова, й досі все не так,
Я у праведники піти був ладен,
А вони:"Скоріш давай п`ятак"!
Якщо ж нема в тебе налічки,
В церкву більше не ходи,
Бо не варт ти тої свічки,
В церкви бізнес...Господи!
Всі мовчать. Не в покаянні.
Сатана збира жнива,
В церкву вже заходять п`яні,
Й віра тільки на словах.
Все не так і в грішнім світі-
Нас політики смішать,
А потім плачем їх брехнею ситі,
А вони за океан спішать.
В нас освіта безкоштовна,
А у світі- дурні ми,
Продали батьківські горна,
Й тепер без музики німі.
Тож чекайте, мої коні,
Бо спішити не з руки,
За горою хмари чорні,
Й заховались там круки.
Я зостанусь в чистім полі,
Де зацвітають васильки,
Символи твоєї волі,
Полохливі,як мотильки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190667
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2010
автор: Межа реальності