цей дощ по щоці у завтрашнім раю
шумить по дорозі що плаче життям
я вже без тебе тихенько вмираю
без тебе повірив у сіру печаль
знову ця тиша кричить беззупину
кидає думки у глибоку діру
знаєш там осад залишив провини
зробивши мій розум і тіло без рук
я марю майбутнім рожевими снами
шукаю твій погляд і руки твої
замазую словом душевнії рани
вмираю коханням під звуки сумні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190210
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.05.2010
автор: Роман Штігер