Шукаю хрест свій, прагнучи страждання

Шукаю  хрест  свій,  прагнучи  страждання,
під  дощовик  ховаючи  обличчя.
Напишеш  в  двох  словах,  що  в  світі  зайва.
Не  треба,  нас  вже  на  голгофу  кличуть
щоб  переполовинити  й  розп'яти.
Не  плач:  мені  там  буде  добре,  мабуть.
Ти  чиста,  а  я  двічі  вже  проклятий,
й  якби  не  ти  -  горіти  в  пеклі  мав  би.

Тобі  ще  довго,  а  мені  вже  досить.
Не  плач:  стає  від  того  трохи  лячно.
як  подарунок  залишаю  досвід.
Нам  було  добре,  і  я  дуже  вдячний.
...  Обтрусиш  спогади  із  мідним  листям:
для  інших  книг  гербарії-закладки
із  осені,  де  разом  ми  колись  там
були  щасливі...  Збережи  на  згадку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2010
автор: Perelubnik