Я не буду казати, що майже не було весни,
Бо вона через тебе такою яскравою стала,
Буде літо. Присвятиш це літо собі?
Добре знаю, що ти цього літа чекала.
Я не буду казати, що хай би не було дощу,
Бо змиває вода все, що хочеш навіки забути,
Буде злива. І понад калюж досхочу
Швидко бігти босоніж, байдуже, що поруч є люди.
Я не буду казати, що буде, було або ні,
Бо за тебе весь світ мені скаже «на краще»,
Буде вдача з тобою іще сімдесят три весни,
Неможливо, щоб сталося якось інакше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189107
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.05.2010
автор: Lenchikk_n