Сонце вже не світе,
Не виходить із-зі хмар.
По трохи помирають квіти.
Світ наповнений примар.
По землі ходять вони,
Всіх в паніці тримають.
Людство чекає війни,
Душі людей в небо злітають.
Летять і плачуть дощем,
Сльози розлітаються в сторони різні
Не встиг накритись плащем -
Тепер пігулки будуть потрібні.
Пройде рівно половина року -
і примари підуть,
Позбавлять людство від пороку.
З собою всі печалі і негоди візьмуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188598
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.05.2010
автор: Пепсімен