Я сів, бо захиталися рядки

З  Перемогою  Вас,  Ветерани!!!!!!!!!

Я  сів  –  бо  захиталися  рядки:
Йшли  просто  неба  наші  вояки.
В  очах  тримали  випадки,  обличчя,
У  ву́хах  -  голоси  та  плачі  й  кличі.
І  хтось  один  юзив  –  не  треба  йти,
І  вабив  дезертирові  гурти.
І  головний  це  бачив  –  не  стріляв.
Ще  досвіду  воєнного  не  мав.
А  іншій  розумів,  та  чесно  йшов
Крізь  сумніви  й  болото,  і  ружжо
...Стріляло  з  необхідності,  не  мстиво.
Війну  він  виграв,  вижив.  Чесно?  Криво?
Яка  різниця...Він  додому
Доніс  і  руки  і  безжальну  втому.
Дев’ятого  –  звичайно  на  парад!
Повзком,  бігом,  як  на  війні  тій,  між  осад,
Між  лозунгів,  князів    і  естакад!

Я  встав,  я  зааплодував:
Йшли  ветерани  і  оркестр  грав!!!

                                               09.05.10  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188565
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.05.2010
автор: Юхниця Євген