а я ніхто і звуть мене ніяк
бо вже давно немає цьому ймення
іду на звук а там маяк
який самотньо чекає одкровення
немає назви цьому дню
немає назви цій окриленій події
всі що зараз тут чекають свого сну
тільки не перейменована повія
ніхто не знає що існує мова
німі скульптури граються в пісок
не названа харизма чекає свого слова
а бідні слуги очі вже ховають у носок
а я ніхто і звуть цей світ ніяк
бо вже початок замкнуто у пастку
його кінець вже не відчуває смак
давайте віднайдемо звуки ці будь ласка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188539
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.05.2010
автор: Роман Штігер