Пута примар

Деградація  вранішніх  див,
співчуваю,приймай  догану.
Чи  для  цього  мене  створив?
Може  знову  прийшла  зарано?

Пам"ятаєш  брехню  із  сцен,
телеграми  без  перспективи?
Жаль  дитинства  і  Пітер  Пен
вже  не  вірить  у  вічне  диво.

Не  обрала  ще  вірний  шлях,
заблукала  в  своїх  бажаннях.
Піднімаєш  кривавий  стяг,
оцінили  усі,хто  в  стані...

Коридорами  без  віршів,
на  підлозі  сліди  системи.
Тільки  спогад  сюди  привів,
тінь  байдужості,синь  емблеми.

Знов  рахую  зірки  і  час,
відлітають  образ  декади.
Лине  спокоєм  ніч-наказ,
я  не  дам  обіцянкам  ради.

Доторкнись  і  відчуй  цей  жар,
обпікатися  не  дозволю.
Тільки  пута  сліпих  примар
завдають  нищівного  болю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188515
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.05.2010
автор: Biryuza