Поки ще є сили,
Поки стане духу
і відчуттів у грудях.
Дати волю ритму
серця і відкрити
долоні старовинним
стінам
і дивуватись
хвилюванню в підземеллі.
Читати написи над могилами.
Мріяти
про день що
передує мрії,
Стискаючи в руці
камінчик муру, з якого скинули
Юрася Хмельницького
і наважуватись
лізти драбинами,
Які раніше лякали.
Стукати серцем!
Мені б волошок
зі справжнього поля ...
Оля?
Яка я вже Оля?
Хельга?Ні...ще трішки.
Та, що вміє сказати :"потім"
Поки що...
до завтрашнього ранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187603
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.05.2010
автор: Мойра