Наше теперішнє стало мудрішим,
Бо посивішали наші літа.
Нас дідусями й бабусями кличуть,
Дуже далеко весна молода.
Десь у минулім помилок банальність
І все помітніша скупість бажань.
Не повернути всіх мрій безоглядність,
Бо вечоріє вже наш небокрай.
Бабине літо давно промайнуло
І на порозі зима вже стоїть.
Нишком в обличчя морозом війнуло,
Сніг на дорозі життя вже лежить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187176
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.05.2010
автор: Радченко