Нікуди без моменту кульмінації,
освистана без права на омріяне.
Напевно найжаданіша прострація,
нічними догмами сьогодні густо всіяна.
Байдужість ароматом світла й камфори
застрягне у кватирці підсвідомості.
Фальшиві мрії ланцюгами з фарфору,
відтінками нікчемної суворості...
Лише хвилина.Відпускати? Втримати?
Лакеї втомлені і зорі щойно згасли.
Продовжуй у майбутнє тихо гримати,
збирай й надалі примітивні пазли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187129
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2010
автор: Biryuza