Покажіть мені, де кінчається світ,
Де початок райського саду Едем?
Бо попереду тільки камінь і лід;
Безнадійне питання: чого ж ідем?
Ми вже давно загубили лік століть,
І в наших очах історія людства.
Наші ноги зібрали пил усіх доріг,
І наш двигун – гордість і самолюбство.
Сьогодні на землі, завтра у небі –
Ми ніколи не покинемо наш шлях.
І не завада нам зупинка в Едемі,
Бо ми – живі, хоч тіла наші – прах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186986
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2010
автор: Ева Данилова