кохаю і більш нічого не треба!
ні вищих слів ні цієї сліпоти
це відчуття як птаху біля неба
бо кохаю я за це мене прости...
кохаю я так сильно і безмежно
так пристрасно як в неба горизонт
ти знаєш від тебе став залежний
і занурився із серцем в унісон
кохаю я можливо вже єдину
таку цікаву вірну вже мою
ти знаєш не твого серця провина
що закохалися як квіти у раю
кохаю я і зустрілися вуста
вони давно скорилися коханню
ти змінила час а я вже інший став
кохай і ти мене до наступного світання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186864
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2010
автор: Роман Штігер